Презентують нову "Україну Модерну". Про фронтіри, пограниччя і окраїни

Редакція інтелектуального часопису "Україна Модерна", Центр польських та європейських студій НаУКМА й Науково-дослідницький центр "Суспільство прикордоння: минуле та сучасність" запрошують на презентацію нового, 18-го тому журналу "Україна Модерна".

Новий том вийшов під назвою: "Пограниччя. Окраїни. Периферії".

Презентація відбудеться 19 січня о 17:00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

18-й том "України Модерної" становить собою спробу певним чином узагальнити дискусії останніх двадцяти років навколо феноменів кордону та прикордоння, а також з'ясувати, наскільки плідними для дослідника (в методологічному сенсі) можуть бути класична "теорія фронтиру" (frontier theory) Фредерика Джексона Тернера та доволі нова, особливо в українському контексті, концепція "прикордоння" (borderlands).

Крім "фронтирних" ідей цей том "України Модерної" порушує багато інших проблем – від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930-х-1940-х роках до суперечки щодо термінології в історіографії радикальних селянських сект XIX століття.

Під час зустрічі редактори "України Модерної" також розкажуть про нову веб-сторінку журналу www.uamoderna.com. В презентації візьмуть участь: редактор-засновник часопису Ярослав Грицак, член редакційної ради журналу Остап Середа.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.