У Херсоні відкрили пам'ятну дошку українському руху 1917 року

На перехресті вулиць Суворова та Комунарів в Херсоні вcтановили пам'ятний знак на честь першого в місті українського суспільно-політичного товариства “Українська Хата”.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Українська Хата" в 1917 році стала масовим рухом серед херсонців. Навіть тогочасний міський голова Євген Яковенко вступив до лав товариства.

Члени організації провели першу в історії міста політичну маніфестацію під жовто-блакитними прапорами; заснували власні кооперативи, налагодили випуск української газети, відкрили українські шкільні класи, дитячі садочки, книгарні та курси з української мови та історії.

Меморіальну дошку встановлено благодійною ініціативою “Героїка” за сприяння депутатів міської ради Станіслава Трошина, Віктора Гаврилюка, Миколи Халупенка.

Благодійна ініціатива “Героїка” має на меті популяризацію історії збройної боротьби за незалежність. У Херсоні - це вже друга меморіальна дошка, встановлена "Героїкою". У січні 2011 р. було відкрито меморіальну дошку на честь Андрія Михайловича Конощенка – громадського та політичного діяча Української Народної Республіки (на будинку по вул. Урицького, 65).

У 2010 р., за сприяння “Героїки”, у с. Зміївка Бериславського району, побудовано меморіал “Борцям за волю України”.

У 2011 р., у с. Кіндійка, на могилі стрільця УПА Йосипа Пилипчака встановлено пам'ятник у вигляді козацького хреста.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.