До Євро-2012 Поділ стане початком історичних турмаршрутів

Відправною точкою усіх історичних туристичних маршрутів Києва стане Контрактова площа.

Про це в ефірі телеканалу "Київ" сказав голова КМДА Олександр Попов.

Він нагадав, що минулого року на Контрактовій площі було прибрано декілька десятків самовільно встановлених кіосків, а зараз відбувається обговорення перспектив благоустрою цієї території, враховуючи її історичні та архітектурні особливості.

“Я думаю, цілком закономірно зробити Контрактову площу стартовою точкою туристичних маршрутів, які носитимуть назву "Старе місто", - сказав чиновник. - З неї починатиметься знайомство з історичним Києвом – від Подолу до Києво-Печерської Лаври та Мистецького арсеналу. Ми плануємо облаштувати і пішохідний маршрут, і велодоріжки".

За словами Попова, після реконструкції Андріївський узвіз матиме не лише оновлені інфраструктуру та благоустрій, але й власний статут.

"Я пропонуватиму чітко зафіксувати у статуті поверховість, якої мають дотримуватися при реконструкції, прописати умови ведення бізнесу, у першу чергу – торгівлі, обов’язково врахувати культурну і туристичну складову, - зазначив голова КМДА. - Адже Андріївський узвіз повинен зберегти свій особливий дух. А для цього ми маємо зберегти його унікальність та історію".

За його словами, “статут” мають вилити із бронзи або латуні й у вигляді пам’ятного знаку встановити на початку вулиці.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.