Комуністи погрожують авторам антисталінських білбордів

Запорізький обком КПУ "рекомендує вгамуватися" редактору тижневика "Суббота+", який ініціював розміщення в місті білбордів, спрямованих проти встановлення погруддя Сталіну. Також комуністи обіцяють газеті "перевірку діяльності".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на Запорізький обком КПУ.

"Я б рекомендував головному редактору цієї газети вгамуватися, інакше він нарветься на гнів жителів міста, насамперед ветеранів, а з ними жартувати не варто, - заявив другий секретар обкому, депутат Запорізької міськради Олександр Зубчевський. - Крім того, найближчим часом ми детально проаналізуємо, шляхом депутатських запитів, правову і фінансову діяльність цієї газети".

Нагадаємо, у грудні 2011 року група запорізьких журналістів ініціювала розміщення в центрі Запоріжжя білборду із зображенням Гітлера, який розводить руками на тлі запорізького пам'ятника Сталіну і написом: "Чим я гірший за Сталіна? Ставте і мені пам'ятник!", а також закликом: "Позбавимо місто від ганьби!".

Борець із журналістами Олександр Зубчевський. Фото: komunist.com.ua

Через кілька годин після розміщення плакат був зірваний, а наступного дня рекламна агенція, що уклала договір на його розміщення, цей договір розірвала.

12 січня в центрі Запоріжжя був встановлений новий білборд - з фото Сталіна і написом: "Я вбив мільйони українців! А за що тобі поставлять пам'ятник?".

Як пояснив ініціатор його розміщення – редактор видання "Суббота+" Богдан Василенко, розміщенням даного білборда переслідувалася та ж мета, що й раніше: добитися демонтажу встановленого в Запоріжжі обкомом КПУ пам'ятника Сталіну.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.