Спецпроект

Пам'ятник Сталіну обійшовся комуністам у більш ніж 100 тисяч грн

Запорізький обком Компартії України заплатив автору пам'ятника Сталіну Борису Чаку за цю скульптуру понад 109 тис. грн.

Як передає "Інтерфакс", про це скульптор заявив на засіданні Жовтневого райсуду Запоріжжя, де триває розгляд справи щодо дев'яти членів ВО "Тризуб", які звинувачуються в обезголовлюванні пам'ятника Сталіну на території Запорізького обкому КПУ.

Для встановлення реальної суми збитку, завданого місцевому обкому КПУ в результаті пошкодження погруддя Сталіна, суд заслухав двох свідків - скульптора Чака та голову Запорізького товариства охорони пам'яток Валерія Козирєва.

Як заявив суду Борис Чак, за виготовлення пам'ятника Сталіну він отримав від комуністів в цілому більше 109 тис. грн. При цьому, тільки 3 пластилінових ескізи скульптури заввишки близько 30 см "потягнули" більш ніж на 40 тис. грн. Ці гроші, він отримав від замовника, решта - 69 тис. грн обком Компартії перерахував йому за допомогою посередника - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Також Чак повідомив, що основний транш від комуністів - 69 тис. за виготовлення силумінового погруддя Сталіна він отримав пізніше на особистий рахунок приватного підприємця вже від громадської організації - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року на території Запорізького обкому КПУ. 28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.