Спецпроект

Пам'ятник Сталіну обійшовся комуністам у більш ніж 100 тисяч грн

Запорізький обком Компартії України заплатив автору пам'ятника Сталіну Борису Чаку за цю скульптуру понад 109 тис. грн.

Як передає "Інтерфакс", про це скульптор заявив на засіданні Жовтневого райсуду Запоріжжя, де триває розгляд справи щодо дев'яти членів ВО "Тризуб", які звинувачуються в обезголовлюванні пам'ятника Сталіну на території Запорізького обкому КПУ.

Для встановлення реальної суми збитку, завданого місцевому обкому КПУ в результаті пошкодження погруддя Сталіна, суд заслухав двох свідків - скульптора Чака та голову Запорізького товариства охорони пам'яток Валерія Козирєва.

Як заявив суду Борис Чак, за виготовлення пам'ятника Сталіну він отримав від комуністів в цілому більше 109 тис. грн. При цьому, тільки 3 пластилінових ескізи скульптури заввишки близько 30 см "потягнули" більш ніж на 40 тис. грн. Ці гроші, він отримав від замовника, решта - 69 тис. грн обком Компартії перерахував йому за допомогою посередника - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Також Чак повідомив, що основний транш від комуністів - 69 тис. за виготовлення силумінового погруддя Сталіна він отримав пізніше на особистий рахунок приватного підприємця вже від громадської організації - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року на території Запорізького обкому КПУ. 28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.