Спецпроект

Пам'ятник Сталіну обійшовся комуністам у більш ніж 100 тисяч грн

Запорізький обком Компартії України заплатив автору пам'ятника Сталіну Борису Чаку за цю скульптуру понад 109 тис. грн.

Як передає "Інтерфакс", про це скульптор заявив на засіданні Жовтневого райсуду Запоріжжя, де триває розгляд справи щодо дев'яти членів ВО "Тризуб", які звинувачуються в обезголовлюванні пам'ятника Сталіну на території Запорізького обкому КПУ.

Для встановлення реальної суми збитку, завданого місцевому обкому КПУ в результаті пошкодження погруддя Сталіна, суд заслухав двох свідків - скульптора Чака та голову Запорізького товариства охорони пам'яток Валерія Козирєва.

Як заявив суду Борис Чак, за виготовлення пам'ятника Сталіну він отримав від комуністів в цілому більше 109 тис. грн. При цьому, тільки 3 пластилінових ескізи скульптури заввишки близько 30 см "потягнули" більш ніж на 40 тис. грн. Ці гроші, він отримав від замовника, решта - 69 тис. грн обком Компартії перерахував йому за допомогою посередника - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Також Чак повідомив, що основний транш від комуністів - 69 тис. за виготовлення силумінового погруддя Сталіна він отримав пізніше на особистий рахунок приватного підприємця вже від громадської організації - Запорізького товариства охорони пам'яток.

Погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року на території Запорізького обкому КПУ. 28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх на час судового процесу з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.