Голова Держархіву хоче круглий стіл щодо доступу до архівів

Голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург дала публічну обіцянку сісти за круглий стіл з істориками та обговорити проблеми доступу до архівів радянського періоду, зокрема щодо доступу до інформації про жертв репресій та порушення прав людини.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

На прес-конференції в УкрІнформі Гінзбург пообіцяла розібратися із наданими фактами порушення права науковців та родичів жертв радянських репресій на доступ до інформації.

Керівник Держархіву дала згоду ЦДВР взяти участь у публічній дискусії у формі круглого столу з питань доступу до архівів радянського періоду та інформації про злочини проти прав людини та жертв політичних репресій. Такий круглий стіл має відбутися в лютому.

"Зміни до головного архівного закону повинні врахувати вимогу Європарламенту зробити архіви колишніх комуністичних секретних служб доступними для суспільства, - наголосила представник ЦДВР Ярина Ясиневич. - Цього хочуть і сотні тисяч родин, в яких люди постраждали від репресій".

"Давайте зберемося в лютому, навіть раніше, бо ці питання дуже нагальні і їх треба розв’язувати", — погодилася на обговорення Ольга Гінзбург.

Нагадаємо, що проголосовані в першому читанні зміни до закону "Про національний архівний фонд та архівні установи" не враховують питання спрощення доступу до архівів. Існуюча практика показує, що архівні чиновники довільно трактують поняття "конфіденційної інформації".

Зокрема, проведене ЦДВР експертне опитування засвідчило, що 86% дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.