Анонс: програма круглого столу "Голокост і геноциди"

Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова Доба" і програма досліджень історії сучасної України ім. Петра Яцика у партнерстві із Всеукраїнським центром дослідження Голокосту "Ткума" анонсують проведення другої частини круглого столу "Пам'ять про війну – проти війни пам’ятей".

Друга зустріч, яка має назву "Голокост і геноциди", відбудеться 3 лютого 2012 року у Київському будинку вчителя (вул.Володимирська, 57). 

Початок роботи о 10:00.

Метою круглого столу є ініціювання серед істориків-науковців та вчителів історії відкритої дискусії  щодо подолання суспільних протиріч, які стосуються пам’яті про Другу світову війну та її уроків для сучасної України й європейської спільноти.

ПРОГРАМА:

9-30
Відкриття роботи
1 сесія. ГОЛОКОСТ. Модератор  - проф.  Ярослав Грицак
10-00
Голокост євреїв та циган в Україні
Проф. Карел Беркгофф,  Центр дослідження історії Голокосту та геноцидів  Королівської академії мистецтва та наук  (Нідерланди)
10-30
Голокост євреїв: російський вимір
Проф.  Олег Будницький,  Інститут Російської історії Російської академії наук  (Росія)
11-00
Дискусія
12-00

Перерва на каву/чай

2 сесія.

ІНШІ ГЕНОЦИДИ   Модератор –  проф. Юрій Шаповал

12-30

"Волинська різанина" та "акція Вісла"

Проф. Гжегож Мотика,  Ягелонський університет (Польща)

13-00 Депортація Кримських татар як геноцид: роздуми історика
Гульнара Бекірова,  Кримський інженерно-педагогічний університет
13-30

Дискусія

14-30

Обід

3 сесія.

ІСТОРІЯ ГОЛОКОСТУ ТА ІНШИХ ВОЄННИХ ГЕНОЦИДІВ У ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Модератор – Петро Кендзьор

15-30
Злочини проти людства у шкільній історичній освіті: моральні та фахові  виклики
Проф. Фальк Пінґель, Міжнародний інститут дослідження шкільних підручників ім. Ґеорга Екерта  (Німеччина)
16-00
Історія Голокосту у шкільних підручниках Польщі, Росії та України
Ігор Щупак,   Всеукраїнський Центр вивчення Голокосту "Ткума"
16-30
Пропозиції українських  вчителів щодо концепції нових навчальних посібників з історії Другої світової війни
Наталя Голосова,  Асоціація викладачів історії "Нова Доба"
17-00 Дискусія
17-30 Підведення підсумків  
18-00 Вечеря

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.