До Книги Пам'яті додали 100 тисяч прізвищ оборонців Севастополя

101.555 прізвищ захисників Севастополя і його уродженців, які загинули в роки війни, поповнили базу даних "Електронної Книги Пам'яті України".

Про це повідомляє прес-служба "Електронної Книги Пам'яті".

Тепер у ній міститься майже 635 000 записів.

За словами координатора проекту Сергія Неважіна, безпосередньо в боях при обороні Севастополя влітку 1942 року загинула третина всіх стягнутих сил, в основному на Мекензієвих горах і в долині річки Бельбек.

 

"Більша ж частина, кинута в обложеному місті без підкріплень, без підтримки флоту і ВПС, без медикаментів, без евакуації поранених, без командного складу, без боєпостачання просто потрапила в полон, - розповідає Неважін. - Евакуації як такої не було. Відомі випадки масового самогубства серед червонофлотців. Але все одно, коли голова колони полонених виходила з Бахчисарая, хвіст цієї колони був ще в Херсонесі.

За словами пошуковця, арсенал флоту, спецкомбінат № 1, артремзавод, 35-та берегова батарея були знищені радянським командуванням: "Чим вони керувалися у прийнятті таких рішень - нам, напевно, вже не дізнатися ніколи. Але одне ясно напевно: якби ці об'єкти продовжували діяти - Севастополь зміг би триматися ще місяць, може, й два".

Другою особливістю севастопольської бази даних він назвав велику кількість кримських татар.

"Як би їх сьогодні не ганили деякі політики за "масове зрадництво", книга починається саме з імені татарина, Медшіна Абібулаєва, жителя села Камишли (нині Дальнє) Балаклавського району, - підкреслив координатор проекту. - Це село на довгі місяці стало однією з найгарячіших точок в обороні міста, де пліч-о-пліч билися татари, росіяни, кавказці".

Проект "Електронна Книга Пам'яті України" існує з 2008 року. Його мета - створення Національної бази даних про військовослужбовців, призваних з України і загиблих на її території, а також формування реєстру військових поховань.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.