У Київраді лякають, що Андріївський узвіз зсунеться в котлован

В зв’язку з початком реконструкції Андріївського узвозу стан його пішохідної зони різко погіршився, почали руйнуватись фундаменти, в будівлях, в тому числі й у Музеї Булгакова, з’являються тріщини.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, проблему йому озвучили представники установ культури, творчих спілок, громадських організацій та закладів громадського харчування, розташованих на Андріївському узвозі.

"Бездумні дії з псевдо-реконструкції Андріївського узвозу поставили унікальну історичну та туристичну вулицю під загрозу повного знищення, - наголосив Бригинець. - Танення снігів може призвести до того, що споруди просто сповзуть у котлован глибиною до 3-х метрів, виритий в ширину всієї проїжджої частини вулиці".

Депутат повідомив, що підтверджені фахівцями архівні дані свідчать: більшість будинків на узвозі стоять на стрічкових фундаментах. Відтак, якщо узвіз залишиться розритим, танення снігу та підйом рівня ґрунтових вод може призвести до вимивання ґрунтів, зсувів, просідання і руйнування будівель.

Нагадаємо, будівельні роботи на Андріївському узвозі почали у вересні 2011 року згідно з розпорядженням КМДА № 1669 від 14.09.2011 р. Протягом останніх двох місяців будівельна діяльність фактично припинилися.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.