У Київраді лякають, що Андріївський узвіз зсунеться в котлован

В зв’язку з початком реконструкції Андріївського узвозу стан його пішохідної зони різко погіршився, почали руйнуватись фундаменти, в будівлях, в тому числі й у Музеї Булгакова, з’являються тріщини.

Про це повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, проблему йому озвучили представники установ культури, творчих спілок, громадських організацій та закладів громадського харчування, розташованих на Андріївському узвозі.

"Бездумні дії з псевдо-реконструкції Андріївського узвозу поставили унікальну історичну та туристичну вулицю під загрозу повного знищення, - наголосив Бригинець. - Танення снігів може призвести до того, що споруди просто сповзуть у котлован глибиною до 3-х метрів, виритий в ширину всієї проїжджої частини вулиці".

Депутат повідомив, що підтверджені фахівцями архівні дані свідчать: більшість будинків на узвозі стоять на стрічкових фундаментах. Відтак, якщо узвіз залишиться розритим, танення снігу та підйом рівня ґрунтових вод може призвести до вимивання ґрунтів, зсувів, просідання і руйнування будівель.

Нагадаємо, будівельні роботи на Андріївському узвозі почали у вересні 2011 року згідно з розпорядженням КМДА № 1669 від 14.09.2011 р. Протягом останніх двох місяців будівельна діяльність фактично припинилися.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.