У Польщі встановлять пам'ятник воїнам УНР і УГА

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зустрівся із генеральним консулом України в Республіці Польщі Владиславом Каневським з приводу заходів, присвячених увічненню українців, похований на території сучасної Польщі.

Про це повідомляє "ҐалІнфо" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Генеральний консул зазначив, що впродовж наступного місяця планує отримати реєстр всіх меморіальних місць на території його консульського округу (він охоплює три воєводства – Люблінське, Підляське та Підкарпатське), зокрема українських військових поховань.

За словами Владислава Каневського, всі ці місця мають бути належно впорядковані й пошановані.

Олег Панькевич зазначив, що Львівська обласна рада фінансово підтримує заходи із впорядкування українських поховань в РП та вшанування пам’яті українців, похованих на території сучасної Польщі.

Святослав Шеремета, який очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", зазначив, що найближчим часом в польському Ланцуті буде встановлено пам’ятник на кладовищі воїнів Армії УНР та УГА, виготовлений коштом обласної ради.

Крім цього, планується впорядкування українських кладовищ у Перемишлі, у селі Дубина Підляського воєводства та поблизу Любачева.

Також учасники зустрічі обговорили вшанування 65-ї річниці від початку операції "Вісла", зокрема про заходи, які відбудуться в Польщі та на Львівщині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.