У Польщі встановлять пам'ятник воїнам УНР і УГА

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зустрівся із генеральним консулом України в Республіці Польщі Владиславом Каневським з приводу заходів, присвячених увічненню українців, похований на території сучасної Польщі.

Про це повідомляє "ҐалІнфо" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Генеральний консул зазначив, що впродовж наступного місяця планує отримати реєстр всіх меморіальних місць на території його консульського округу (він охоплює три воєводства – Люблінське, Підляське та Підкарпатське), зокрема українських військових поховань.

За словами Владислава Каневського, всі ці місця мають бути належно впорядковані й пошановані.

Олег Панькевич зазначив, що Львівська обласна рада фінансово підтримує заходи із впорядкування українських поховань в РП та вшанування пам’яті українців, похованих на території сучасної Польщі.

Святослав Шеремета, який очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", зазначив, що найближчим часом в польському Ланцуті буде встановлено пам’ятник на кладовищі воїнів Армії УНР та УГА, виготовлений коштом обласної ради.

Крім цього, планується впорядкування українських кладовищ у Перемишлі, у селі Дубина Підляського воєводства та поблизу Любачева.

Також учасники зустрічі обговорили вшанування 65-ї річниці від початку операції "Вісла", зокрема про заходи, які відбудуться в Польщі та на Львівщині.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.