У Польщі встановлять пам'ятник воїнам УНР і УГА

Голова Львівської обласної ради Олег Панькевич зустрівся із генеральним консулом України в Республіці Польщі Владиславом Каневським з приводу заходів, присвячених увічненню українців, похований на території сучасної Польщі.

Про це повідомляє "ҐалІнфо" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Генеральний консул зазначив, що впродовж наступного місяця планує отримати реєстр всіх меморіальних місць на території його консульського округу (він охоплює три воєводства – Люблінське, Підляське та Підкарпатське), зокрема українських військових поховань.

За словами Владислава Каневського, всі ці місця мають бути належно впорядковані й пошановані.

Олег Панькевич зазначив, що Львівська обласна рада фінансово підтримує заходи із впорядкування українських поховань в РП та вшанування пам’яті українців, похованих на території сучасної Польщі.

Святослав Шеремета, який очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля", зазначив, що найближчим часом в польському Ланцуті буде встановлено пам’ятник на кладовищі воїнів Армії УНР та УГА, виготовлений коштом обласної ради.

Крім цього, планується впорядкування українських кладовищ у Перемишлі, у селі Дубина Підляського воєводства та поблизу Любачева.

Також учасники зустрічі обговорили вшанування 65-ї річниці від початку операції "Вісла", зокрема про заходи, які відбудуться в Польщі та на Львівщині.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.