У МОСКВІ ДЕМОНТУВАЛИ ПАМ'ЯТНИК ШЕВЧЕНКУ

Пам'ятник Шевченкові у Москві потребує реставрації, тому його треба перемістити до майстерні. Після цього монумент повернуть на місце.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на департаменті інформації і друку МЗС Росії.

Раніше ряд ЗМІ повідомив про те, що пам'ятник Т.Шевченку може бути взагалі прибраний з однойменної набережній Москви-ріки.

У МЗС РФ нагадали, що пам'ятник був встановлений майже 50 років тому - в 1964 році, і вимагає ремонту. "Пам'ятник є об'єктом культурної спадщини федерального значення", - відзначає російське зовнішньополітичне відомство.

Пам'ятник на набережній Шевченка в Москві

У МЗС додали, що поки пам'ятник буде зберігатися в місці проведення реставрації, на набережній Тараса Шевченка планується провести інженерно-будівельні роботи.

"Після реставрації пам'ятник буде повернуто на своє історичне місце", - підкреслює міністерство.

У МЗС Росії також повідомили, що російська і українська сторони тісно взаємодіють з підготовки заходів до святкування в 2014 році 200-річчя з дня народження Шевченка.

В МЗС України тим часом заявили, що "триматимуть на особливому контролі виконання цієї домовленості та ситуацію навколо духовного символу українства" в Москві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.