Європейському архіву розкажуть про підпілля УГКЦ

Інститут історії Церкви Українського католицького університету приєднався до міжнародного проекту "Пам'ять націй" - створення архівів свідчень людей, які пережили комуністичний і нацистський тоталітарні режими.

Інститут розмістив на порталі чотири інтерв’ю, щоб представити різні аспекти діяльності Української Греко-Католицької Церкви в умовах підпілля.

"Ми намагалися підібрати інтерв’ю та уривки так, щоб представити якомога ширшу і повнішу картину життя і діяльності УГКЦ в умовах підпілля. – розповідає науковий працівник ІІЦ УКУ Лідія Губич. –  З одного боку, кожне інтерв’ю є унікальним історичним джерелом, а з іншого – за ним конкретна людина, яка різними способами висловлювала протест проти репресій радянської влади і відстоювала, часто дуже дорогою ціною, право на свободу та віру". 

Тематично архів Інституту історії Церкви містить матеріали, свідчення очевидців періоду підпілля Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989рр).

Цифровий архів інтернет-порталу "Пам'ять націй" створили у 2008 році чеські інституції – товариство "Пост Беллюм", Чеське радіо та Інститут дослідження тоталітарних режимів. В архіві зберігаються відео-, аудіоматеріали, біографічні довідки, фотографії, а також щоденники, мемуари та інші архівні документи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.