Виходить друком факсимільний альбом Шевченка 1845 року

Фонд Миколи Томенка презентує факсимільне відтворення "Альбому Тараса Шевченка 1845 року", зробленого в рамках прокту "Шляхами Шевченка" до 200-річчя від дня народження класика.

Альбом малюнків 1845 року – це частина того, що довелося побачити художнику Київської археографічної комісії Тарасу Шевченку під час його подорожей по містах і селах Київської і Полтавської губерній.

Малюнки аквареллю і сепією, зарисовки олівцем та фрагменти фольклорних записів – це те, що зафіксував мистець впродовж кількох місяців своїх мандрівок.

Окрім ілюстрацій, "Альбом" міститиме також науковий коментар, з якого читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої зарисовки, начерків Тараса Шевченка під час його мандрівки Україною 1845 року.

Протягом лютого та березня група громадських діячів і митців не лише представить перевиданий "Альбом Тараса Шевченка", а й проведе відповідні просвітницькі заходи у Київській, Полтавській та Черкаській областях — у тих містах і селищах, де побував Шевченко під час згаданої подорожі.

Альбом вийде 17 лютого.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.