Помер останній ветеран Першої світової війни

Британка Флоренс Ґрін померла в будинку пристарілих в англійському графстві Лінн в суботу, 4 лютого. Вона була останнім документально підтвердженим ветераном Першої світової війни. З її смертю в живих не залишилося жодного учасника тих подій.

Про це повідомляє BBC.

Жінка не дожила до свого 111-го дня народження два тижні.

Флоренс Ґрін влаштувалася офіціанткою на базу Королівських ВПС Великої Британії у вересні 1918 року, коли їй було всього 17 років.

Три історії кохання під час Першої світової

Незважаючи на те, що Ґрін не брала участь у бойових діях, її офіційно визнали ветераном війни, коли дослідники виявили записи про її службу у ВПС в Національному архіві.

 Флоренс Ґрін не дожила до свого 111-річчя всього два тижні

"Я познайомилася з величезною кількістю пілотів, часто ходила на побачення, мені навіть пропонували покататися на одному з літаків, але я дуже боялася висоти, - згадувала воєнні роки Флоренс. - За час роботи я знайшла багатьох друзів, в певному сенсі це було найкращим часом мого життя".

Як відбувалася аерофотозйомка в часи Першої світової (ФОТО)

Місіс Ґрін мала троє дітей, чотирьох онуків і семеро правнуків. Її чоловік, який був ветераном обох світових війни, помер у 1975-му у віці 82 роки.

Останній бойовий офіцер Першої світової, ветеран Королівського морського флоту Клод Шоулз, помер в Австралії у травні 2011 року. Йому було 110 років і 63 дні і він жодного разу не взяв участь у парадах на честь Перемоги.

Нагадаємо, у жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем грандіозного військового конфлікту.

Більше про Першу світову читайте на "Історичній Правді" за тегом "Перша світова війна"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.