На державному рівні відзначать ювілеї Сковороди і Курбаса

Верховна Рада ухвалила постанови про відзначення 120-річчя з дня народження вченого-математика Михайла Кравчука, 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди, 125-річчя з дня народження Леся Курбаса.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Документами, зокрема, рекомендовано: уряду - утворити організаційні комітети з підготовки та проведення заходів, затвердити їх план та вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення; Державному комітету телебачення і радіомовлення - організувати відповідні тематичні теле- і радіопередачі.

Під час обговорення народні депутати підтримали поправку щодо включення до Постанови "Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди" пропозиції про відкриття музею Григорія Сковороди та започаткування створення історико-культурного заповідника "Батьківщина Григорія Сковороди".

Відповідні проекти постанов зареєстровано за №№9463, 9605, 9619.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.