У ПІВНІЧНІЙ КОРЕЇ НИЩАТЬ ДЕРЖАВНІ МОНУМЕНТИ?

У КНДР все частіше фіксуються випадки псування і вандалізму щодо пам'ятників, присвячених лідерам держави.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на південнокорейський портал "Дейлі НК".

Портал наводить свідчення південнокорейського парламентаря Юн Сан Хена, який отримав відповідні дані від розвідслужб Південної Кореї.

"В останні місяці були пошкоджені монумент на честь заснування партії (Трудової партії Кореї - ІП) у Пхеньяні і пам'ятник Кім Чен Сук (матері Кім Чен Іра і бабусі Кім Чен Ина - ІП) на її батьківщині в повіті Хверен", - повідомив парламентарій.

Крім того, за його словами, "навколо великих університетів та ринків з'являється велика кількість графіті, які містять заклики скинути Кім Чен Уна", і говорять про те, що "спадкова передача влади зраджує справу соціалізму".

"Дейлі НК" нагадує, що в лютому минулого року був пошкоджений меморіал Мангенде, зведений на місці народження засновника КНДР Кім Ір Сена. Тоді це коштувало місця міністру народної безпеки генералу Чжу Сан Суну.

Лідер КНДР Кім Чен Ір (син засновника соціалістичної корейської держави Кім Ір Сена) помер у грудні 2011 року. До влади прийшов його син Кім Чен Ин.

Про псування і нищення пам'ятників в Україні читайте за тегом "вандалізм"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.