ЮНЕСКО знову напосядеться на владу щодо історичних пам'яток у Києві

ЮНЕСКО звернеться до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

Про це йдеться у відповіді голови Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Кішора Рао на звернення Віталія Кличка і депутатської фракції "УДАР" у Київраді щодо системної забудови дніпровських схилів та необхідності захисту об’єктів, внесених до переліку Світової спадщини, повідомили УНІАН у прес-службі партії.

"Запевняємо вас у тому, що приділимо належну увагу цій проблемі, - йдеться у відповіді Рао. - ЮНЕСКО має намір зробити відповідний запит до представників української влади та вимагати подальшого інформування й відповідних коментарів".

У листі до ЮНЕСКО депутати навели кілька десятків прикладів, коли охоронна територія дніпровських схилів незаконно роздавалася у приватні руки. Зокрема, йшлося про будівництво вертолітного майданчика на Парковій дорозі у столиці.

Нагадаємо, в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна в цьому переліку представлена шістьма матеріальними об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.