ФБР вважала Чарлі Чапліна "головним комуністом Голлівуду"

Влада США підозрювала актора Чарлі Чапліна в "комуністичному минулому" і зверталася до британських спецслужб із проханням зібрати на актора компромат з метою позбавлення його права перебування в США.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на британську газету "Індепендент".

Згідно з розсекреченими в п'ятницю файлами британської розвідслужби МІ-5, американський уряд звернувся в 1952 році до Лондону - з проханням знайти підозрілі факти про минуле великого актора, на підставі яких США могли б заборонити йому повернутися на свою територію.

Саме тоді Чаплін перебував не в США, а на батьківщині - у Великобританії.

Американська влада рекомендувала британським колегам знайти старі документи й паспорти Чапліна, в яких могли міститися позначки про поїздки в Радянський Союз.

Судячи з розсекречених документів, глава ФБР Едгар Гувер називав Чапліна "головним голлівудським комуністом".

Чаплін виконує роль Аденоїда Хінкеля у власному фільмі "Великий диктатор" (1940)

Але МІ-5 не вдалося навіть виявити свідоцтво про народження Чапліна, на підставі якого британські спецслужби зробили висновок, що актор або взагалі народився не в Британії, або раніше носив інше ім'я. Висловлювалося навіть припущення, що Чарлі народився у Франції.

Зрештою США оголосили, що якщо британцям так і не вдасться знайти компромат на Чапліна, його позбавлять візи у зв'язку з "аморальним особистим життям", оскільки він був викритий у позашлюбних зв'язках і історії з абортом.

Коли Чаплін дізнався, що його позбавили американської візи, він оселився у Швейцарії і не повертався в США аж до 1972 року. Зірку німого кіно також позбавили у Великобританії звання лицаря, яке було повернуто йому тільки в 1975 році.

У 1958 році, коли стеження за Чапліним усе ще тривала, МІ-5 написали американським колегам, що, можливо, акторові симпатичні деякі ідеї комунізму, проте вони не мають нічого спільного з активними кроками в цьому напрямку.

Чарлі Чаплін народився 16 квітня 1889 року у Великобританії. Він став кінозіркою вже в 1910-ті, коли знімався у комедійних фільмах і короткометражках в США. Великий актор помер у Швейцарії в 1977 році.

Загадка його народження, можливо, була розв'язана торік, коли було знайдено лист, в якому стверджувалося, що Чаплін народився в циганському таборі неподалік від Бірмінгема (Британія).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.