На Одещині Леніна розмалювали гаслом "Смерть донецьким окупантам" (ФОТО)

Сьогодні вночі невідомі обписали пам'ятник Володимиру Леніну в Ізмаїлі гаслами "Смерть донецьким окупантам" і "Люди, прокиньтеся".

Про це повідомляє "Думская.net".

Злочинці підписалися на постаменті статуї лідера більшовицької партії Російської імперії і засновника СРСР Володимира Леніна - "кличківці".

Керівник обласної організації партії "УДАР" Сергій Рахубенко заявив, що розцінює це як провокацію щодо його партії.

"Звичайно, я сподіваюся, що мало місце звичайне хуліганство, що це не інші політичні сили настільки опустилися, - сказав він. - Ми звернулися до міськрайонного відділу міліції і до куратора Ізмаїла від СБУ з проханням вжити всіх заходів для встановлення осіб та затримання зловмисників".

Витирати напис почали зі слова "Донецьким". Фото: Ігор Бутров, "Думская"

Правоохоронці кваліфікували подію як адміністративне правопорушення. Зараз працівники ізмаїльських комунальних служб намагаються очистити пам'ятник.

Нагадаємо, у травні 2011 року в Чернігові знищили бюст Леніна, написавши на постаменті "Янукович".

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.