Під Одесою хочуть рятувати античне місто, знищене "чорними археологами"

Овідіопольські чиновники нарешті звернули увагу на ситуацію, яка склалася в селі Роксолани на березі Дністровського лиману, де так звані "чорні археологи" варварськи знищують пам'ятку національного значення - античне місто Ніконій.

Про це повідомляє "Думская.net".

Як розповіли в Овідіопольській РДА, зараз вивчається можливість створення комунального підприємства "Ніконій", яке займеться охороною об'єкту і зробить кроки з уключення його в туристичні маршрути.

Правда, коли приймуть рішення і з яких джерел буде фінансуватися діяльність КП, наразі неясно. "Питання перебуває на стадії розгляду", - заявив нам представник адміністрації.

Завідуюча відділом археології Північно-Західного Причорномор'я інституту археології Академії наук України Тетяна Самойлова вважає, що для порятунку Ніконія (якщо там ще є що рятувати - директор Одеського археологічного музею Ігор Бруяко, наприклад, упевнений, що пам'ятка знищена повністю) необхідно якомога швидше зробити декілька кроків.

 Один із коментів щодо копання в Ніконії з форуму сайту Reibert: "Копал, место неплохое но НАДО РАБОТАТЬ. Городище почти не осталося, копать надо очень глубоко. Перспективнее копать на некрополе,от 1.2-1.3м. до 2-4м. + Бывает наведуются мусара, так что рабоать лучше всего ночью и с шухером"

Перший - забезпечити його цілодобовою охороною, причому охоронці повинні бути озброєні: в останні роки шукачі скарбів знахабніли настільки, що нападають на учасників офіційних археологічних експедиції.

Другий крок - провести берегоукріплювальні роботи. Ніконій називають іноді "дністровською Атлантидою" - на початку минулого століття нижня тераса древнього міста, його найбагатші райони, обвалилася в лиман. Зсувні процеси тривають і зараз - з кожним роком у воду йдуть всі нові й нові квадратні метри схилу.

Далі, каже Самойлова, необхідно оформити всю документацію на земельну ділянку, обгородити об'єкт, розкрити законсервовані археологами (тобто засипані землею) ділянки міста, привести їх в порядок, побудувати невеликий музей, в якому будуть виставлятися найцікавіші знахідки.

"Правда, де вони на все це гроші знайдуть, не дуже зрозуміло", - зізнається вона.

Ніконій - пам'ятка археології національного значення, унікальне давньогрецьке місто-держава, заснована в VI столітті до нашої ери колоністами чи то з Істрії (місто в сучасній Румунії), чи то з малоазійського Мілету.

У III-II ст. до н.е. місто зруйнував соратник Олександра Македонського Зопіріон. На початку нашої ери Ніконій відновили в якості опорного пункту на кордоні Великого Степу, але через два століття під ударами готів він припинив своє існування остаточно.

Більше про незаконні археологічні роботи читайте на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.