У Дніпропетровську розкажуть про дослідження Голокосту

Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума" запрошує відвідати прес-конференцію на тему "Сучасні дослідження історії Голокосту та Другої світової війни на Дніпропетровщині".

Учасники заходу:

- Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Всеукраїнського Центру вивчення Голокосту "Ткума", директор музею історії євреїв України та історії Голокосту;

- Павло Ковальов, керівник пошукової організації "Гвардія-Дніпро", що проводить дослідження і розкопки на місцях бойових дій, масових розстрілів періоду Другої світової війни на території Дніпропетровської області;

- Олег Касьянов, документаліст, провідний спеціаліст відділу інформації Дніпропетровського обласного архіву.

Зустріч відбудеться в рамках проекту "80 років Дніпропетровській області".

Учасники розкажуть про спільну роботу істориків, археологів, музеології, документалістів, пов'язаної зі збором матеріалів, збереженням пам'яті про події Другої світової війни, Голокосту і про останні дослідження, що проводяться в цьому напрямку.

Також відбудеться ознайомлення з новими етапами створення найбільшого на території колишнього СНД Музею історії євреїв України та історії Голокосту.

Час і місце: 29 лютого о 13:00, ІА "Новий Міст", за адресою: вул. Комсомольська, 40-б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.