Онлайн-трансляція революції в Росії

95 років тому в ці дні в Російській імперії почалася Лютнева революція, що закінчилася зреченням царя, проголошенням республіки і створенням Тимчасового уряду, який у майбутньому мав організувати вибори в парламент (Установчі Збори). Тепер за цим можна стежити онлайн.

Наслідком Лютневої революції стало встановлення двовладдя. Буржуазно-революційну владу представляв Тимчасовий уряд, а радянсько-революційну - Рада робітничих і селянських депутатів.

Після кількох криз і спроб коаліційного уряду, в який увійшли "радянські" есери і меншовики, 9 місяців "Російської демократичної республіки" завершилися більшовицьким антиурядовим повстанням - залежно від ідеологічних уподобань, його називають або жовтневим переворотом, або Великою Жовтневою Соціалістичною революцією. В процесі більшовики розігнали і щойно обрані Установчі Збори.

В Україні після Лютневої революції організувалася Центральна Рада. Оформившись як представницький орган, вона взялася ділити владу з Тимчасовим урядом. Таке двовладдя тривало до Жовтневої революції, коли Центральна Рада проголосила Українську Народну республіку.

Лютнева Революція була проміжною і в порівнянні з тим, що почалося в жовтні того ж року, якоюсь недостатньо кривавою, не надто тривалою і почасти навіть занадто гуманною. Її символом був червоний колір. Всім здавалося, що з поваленням царя настане омріяне щастя.

Жетони Лютневої Революції - наче наші саморобні значки 2004 року (ФОТО)

З 21 лютого (день початку заворушень у Петрограді) по 2 березня (день зречення імператора Миколи II) в столиці імперії було вбито близько 500 чоловік. Ще близько 800 було поранено або покалічено. У Москві вбитих і поранених було не більше 500, в Києві - близько 200.

Газета "Московские Новости" відновила хроніку подій 95-річної давності на основі документів, спогадів, фотографій та об'єднала все це в репортажну стрічку. Час подій - з 21 лютого по 3 березня 1917 року. Хороший хід, з огляду на сучасну політичну ситуацію в РФ.

Для зручності читачів "МН" використовувала технологію ScribbleLive, яку застосовують для висвітлення мітингів, походів, масових заворушень або просто розтягнутих у часі подій, що вимагають постійної уваги.

Репортаж ведеться за старим календарним стилем.

Нагадаємо, що з минулого року у Твіттері йде погодинна трансляція подій Другої світової війни.

Більше про Лютневу революцію читайте в розділі "Тексти".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.