Спецпроект

Крейсер "Аврора" залишився музеєм без матросів

Крейсер "Аврора", з пострілу якого почалася Жовтнева революція 1917 року в Російській республіці, покинули матроси. На борту корабля залишилися тільки цивільні службовці.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Військовий екіпаж мав бути розформований ще 1 серпня, проте тоді цього не сталося.

В кінці червня Законодавчі збори Петербурга звернулося до Верховного головнокомандуючого РФ Володимира Путіна з проханням повернути на крейсер "Аврора" бойовий екіпаж, скорочений у 2010 році.

Ветерани ВМФ Росії попросили зберегти у складі Військово-морського флоту РФ легендарний крейсер хоча б в якості допоміжного судна. У листі на адресу губернатора Петербурга Георгія Полтавченко зазначалося, що такий статус - "цілком реальний економічно і юридично обгрунтований проект зі збереження крейсера".

В кінці липня головнокомандуючий ВМФ віце-адмірал Віктор Чирков заявив, що крейсер "Аврора" буде як і раніше перебувати у складі музею ВМФ. "Аврора" знаходиться в складі Центрального музею ВМФ, і жодних інших рішень по ній прийматися не буде", - сказав Чирков.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.