Онлайн-трансляція революції в Росії

95 років тому в ці дні в Російській імперії почалася Лютнева революція, що закінчилася зреченням царя, проголошенням республіки і створенням Тимчасового уряду, який у майбутньому мав організувати вибори в парламент (Установчі Збори). Тепер за цим можна стежити онлайн.

Наслідком Лютневої революції стало встановлення двовладдя. Буржуазно-революційну владу представляв Тимчасовий уряд, а радянсько-революційну - Рада робітничих і селянських депутатів.

Після кількох криз і спроб коаліційного уряду, в який увійшли "радянські" есери і меншовики, 9 місяців "Російської демократичної республіки" завершилися більшовицьким антиурядовим повстанням - залежно від ідеологічних уподобань, його називають або жовтневим переворотом, або Великою Жовтневою Соціалістичною революцією. В процесі більшовики розігнали і щойно обрані Установчі Збори.

В Україні після Лютневої революції організувалася Центральна Рада. Оформившись як представницький орган, вона взялася ділити владу з Тимчасовим урядом. Таке двовладдя тривало до Жовтневої революції, коли Центральна Рада проголосила Українську Народну республіку.

Лютнева Революція була проміжною і в порівнянні з тим, що почалося в жовтні того ж року, якоюсь недостатньо кривавою, не надто тривалою і почасти навіть занадто гуманною. Її символом був червоний колір. Всім здавалося, що з поваленням царя настане омріяне щастя.

Жетони Лютневої Революції - наче наші саморобні значки 2004 року (ФОТО)

З 21 лютого (день початку заворушень у Петрограді) по 2 березня (день зречення імператора Миколи II) в столиці імперії було вбито близько 500 чоловік. Ще близько 800 було поранено або покалічено. У Москві вбитих і поранених було не більше 500, в Києві - близько 200.

Газета "Московские Новости" відновила хроніку подій 95-річної давності на основі документів, спогадів, фотографій та об'єднала все це в репортажну стрічку. Час подій - з 21 лютого по 3 березня 1917 року. Хороший хід, з огляду на сучасну політичну ситуацію в РФ.

Для зручності читачів "МН" використовувала технологію ScribbleLive, яку застосовують для висвітлення мітингів, походів, масових заворушень або просто розтягнутих у часі подій, що вимагають постійної уваги.

Репортаж ведеться за старим календарним стилем.

Нагадаємо, що з минулого року у Твіттері йде погодинна трансляція подій Другої світової війни.

Більше про Лютневу революцію читайте в розділі "Тексти".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.