"Майору Вихору" Євгену Березняку - 98 років!

Сьогодні виповнюється 98 років Євгену Березняку - легендарному українському розвіднику, який був одним із рятівників Кракова від його підриву нацистами під час Другої світової війни.

Євген Березняк народився у Катеринославлі (Дніпропетровськ) 25 лютого 1914 року. З 1933-го викладав у школах на Дніпропетровщині. З жовтня 1939-го до червня 1941-го - завідувач Львівським міським відділом народної освіти. З осені 1941 року перебував у радянському підпіллі на Дніпропетровщині.

В 1943-44 рр. вчився в Головному розвідувальному управлінні Генштабу СРСР. В ніч на 19 серпня 1944 року на чолі розвідувальної групи "Голос" десантувався на території окупованої Польщі під Краковом. Одразу ж після висадки потрапив у полон, через кілька днів утік із гестапо, знайшов на явочній квартирі решту групи і розпочав роботу.

Групі "Голос" на чолі з капітаном Березняком удалося повністю розвідати Краківський укріпрайон, зібрати і передати в штаб 1-го Українського фронту достовірну інформацію про дислокацію нацистських армій, корпусів і дивізій, повітряних ескадр.

 Євген Березняк. Фото: segodnya.ua

Найважливішими операціями групи були: отримання від німецької абвер-команди № 115 (від завербованого фельдфебеля Курта Хартманна) плану мінування Кракова, розкриття складу, озброєння та дислокацію всіх дивізій і корпусів, що входили до складу 17-ї польової армії, яка тримала оборону перед військами 1-го Українського фронту.

Після завершення роботи групи Березняк за перебування у нацистському полоні потрапив у табір НКВД.

Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти

В 1947 році закінчив Львівський педагогічний інститут. З кінця 1945-го до 1954 - на педагогічній роботі у Львові, з 1954 до 1984 - в Міносвіти УРСР, з них 25 років - керівником Головного управління шкіл. В 1965-му був остаточно реабілітований за своє перебування в полоні. В 1968 році став кандидатом педагогічних наук.

В 1963 році ГРУ розсекретило діяльність групи "Голос". В 1967 році письменник Юліан Семьонов пише книгу "Майор "Вихор" - одну із свого "серіалу" про радянського розвідника Штірліца-Ісаєва (за сюжетом, син Ісаєва входить у розвідгрупу Березняка-"Вихора"). Тоді ж було знято однойменний фільм, який швидко зробив Євгена Березняка знаменитим.

 Книга спогадів, видана у 1987 році

Автор близько 100 наукових матеріалів. Автор книг-спогадів "Я - Голос" (1971), "Пароль "Dum Spiro" (1987), "Операція "Голос" (1992), виданих загальним накладом 2 млн екземплярів.

Деякі з нагород: "Віртуті Мілітарі" (1964, Польща), орден Вітчизняної війни І-го ступеня (1965), ордени Богдана Хмельницького трьох ступенів (1999-2005). Герой України (2001).

"Історична Правда" вітає Євгена Березняка з днем народження і бажає ветеранові здоров'я.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.