Церкви на Дніпрових схилах не такі важливі, як вертолітні майданчики

Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі не може отримати дозволи для проведення комунікацій до храму через статус дніпровських схилів як особливо цінних земель.

Цю проблему озвучив представник храму під час круглого столу на тему: "Стан і перспективи збереження пам’яток культурної спадщини, які передані або орендуються релігійними громадами", ініційованого постійною комісією Київради з питань культури та туризму.

«Як будувати вертолітний майданчик, то дозволи для будівництва і відведення землі на території пам’ятки історії та ландшафту місцевого значення видаються легко і просто, а коли до пам’ятки треба провести комунікації, щоб храм міг підтримувати у приміщенні сталу температуру, бюрократична машина відправляє священиків для отримання необхідних дозволів сімома колами пекла", - зазначив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Нинішня Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі збудована у 1809 році, до неї культові споруди існували на цьому місці, починаючи з ХІ століття і з самого початку усі вони носили ім′я Святого Миколая.

На початку 1990-х рр. церква була передана релігійній громаді УГКЦ. Нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ під час свого апостольського візиту в Україну.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.