Історик історії Ева Доманська розповість про майбутнє науки

В Києві відбудеться лекція і презентація книги професора-історіографа Еви Доманської.

5 березня (понеділок) о 18.00
Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Презентація українського видання збірки робіт Еви Доманської "Історія та сучасна гуманітаристика" (видавництво "Ніка-Центр", 2012).

Дискусія "Виклики сучасного світу і майбутнє історії" за участі Еви Доманської, Андрія Портнова, Володимира Склокіна, Наталії Яковенко.

6 березня (вівторок) о 16.30
Центр польських і європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська Академія"
, вул. Волоська,10

Лекція Еви Доманської "Куди прямує сучасна гуманітаристика?"

Ева Доманська – професор історії (Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Стенфордський Університет). Займається сучасною англо-американською теорією та історією історіографії, а також порівняльною теорією гуманітарних наук.

У книжці простежується розвиток теорії знання про минуле від середини ХХ до початку ХХІ століття на тлі загальних змін у західній гуманітаристиці, з особливим наголосом на змінах останніх років, пов’язаних з формуванням нової постгуманітарної парадигми.

Ева Доманська, Якої методології потребує сучасна гуманітаристика? (Розділ 9)

Ева Доманська у жодному разі не є історичною "конструктивісткою"; вона не сумнівається, що минуле дійсно існувало, справжні події відбувалися, і що обов’язком історика є знайти про них якомога більше інформації.

Але вона усвідомлює, що ці події минулого, які є важливими для будь-якої даної групи, як елементи у творенні групової ідентичності та "колективної пам’яті", можуть бути по-різному представлені в мистецтві, письменстві, камені чи інсталяціях… Це дуже оригінальний і свіжий підхід до проблем, над якими я працюю вже близько п’ятдесяти років.
Гейден Вайт (Стенфордський університет, США)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.