Анонс: круглий стіл до 95-річчя Центральної Ради

У вівторок, 6 березня у Будинку Вчителя в Києві відбудеться круглий стіл до 95-річчя утворення Української Центральної Ради.

Організатори заходу: Національний музей історії України, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Передбачається участь 40-50 учасників.

До виступів на круглому столі запрошені академік Валерій Смолій, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк, доктор історичних наук, професор Руслан Пиріг, кандидат історичних наук Віталій Скальський і ряд інших науковців-істориків та музейних працівників.

Обговорення торкнеться питань стану та перспектив наукових досліджень феномену Української Центральної Ради, політики пам’яті щодо подій та діячів Української революції 1917-1921 рр., аналізу окремих постатей цієї історичної доби.

Також буде представлено найновіші наукові дослідження з історії України 1917 та кількох наступних років.

Час і місце: 6 березня 2012 року об 11:00 у приміщенні Музею Української революції 1917-1921 років (Київський міський будинок вчителя, Київ, вул. Володимирська, 57, кімн. 203).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.