Російський фільм про війну в Осетії заборонили в Україні (ВІДЕО)

Російський фільм "Август. Восьмого" про війну Росії з Грузією в 2008 році зняли з прокату в українських кінотеатрах.

Фільм про військовий конфлікт 2008 року демонструвався в кінотеатрах Києва всього один день – у четвер, 8 березня, а потім був знятий з прокату.

У київському кінотеатрі "Флоренція" ZN.UA повідомили, що вже в п'ятницю прийшла заборона від міністерства культури. "Прокат заборонили", — сказала співробітниця кінотеатру.

При цьому вона уточнила, що фільм мав вийти у прокат ще кілька тижнів тому, проте його довго не дозволяли.

Трейлер "Август. Восьмого"

Раніше з вимогою заборони фільму до міністерства культури звернулися ВО "Свобода" і грузинська діаспора, які мотивували це тим, що "Август. Восьмого" розпалює міжнаціональну ворожнечу.

Нагадаємо, в Голлівуді теж зняли фільм про війну в Осетії 2008 року.

У 2010 році Мінкульт не видав прокатного посвідчення російському фільму "Ми з майбутнього-2".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.