Спецпроект

2008: голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну

Якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

"Історична Правда" пропонує переглянути свіжий офіційний трейлер голлівудського фільму про конфлікт у Південній Осетії влітку 2008 року. Пост-продакшн стрічки вже завершується, оголошено про її вихід на екрани світу у березні цього року.

Спершу робоча назва фільму була "Грузія", потім "Червоний серпень", зрештою зупинилися на "5 днів у серпні". Зйомки почалися у жовтні 2009-го.

Сюжет можна уявити з персонажів, яких грають відомі актори: Енді Ґарсіа - президент Саакашвілі, Вел Кілмер - голландський журналіст, Еммануель Шрікі - грузинська дівчина Татія, Руперт Френд - американський репртер, Джонатан Шаєч - грузинський офіцер.

Очевидно, мова піде про пересічних громадян, які у кривавих історичних подіях переживають близькі кожному глядачу відчуття - любов, втрата, ненависть, дружба. Ну, й трошки політики.

Орієнтовний бюджет фільму - $20-50 млн. Кажуть, що уряд Грузії профінансував частину фільму. Грузинська опозиція встигла звинуватити владу, що вона навіть є головним спонсором.

Сприяння очевидне: інтернаціональній знімальній групі дали зелене світло у виборі локацій, використанні солдат і військової техніки, навіть зйомок у президентському палаці в Тбілісі.

З іншого боку, це не така вже й погана інвестиція. Рік тому росіяни зняли пропагандистський "Олімпіус Інферно", то чому б грузинам не відповісти тим самим?

Тим більше, що до зйомок залучені зірки світового рівня, а режисером є Ренні Харлін, визнаний режисер фільмів у жанрі "екшн" - "Кошмар на вулиці В'язів-4", "Міцний горішок-2", "Скелелаз", "Глибоке синє море", "Екзорцист: початок".

Продюсує фільм каліфорнійська компанія Rex Media (до речі, була співпродюсером продовжень російського "Антикілера").

Критики скажуть, що все було не так. Танки не ті, гелікоптери атакують неправильно, фільм заангажований і не відповідає історичним реаліям.

Але якщо грузинська влада справді має стосунок до інвесторів фільму, вона створює своє бачення історії і формує його у своїх громадян і решти світу. До того ж формує не тільки через музеї чи підручники, а за допомогою найбільш безпрограшного варіанту - видовищного кіно.

У фільмі є й невеличка згадка про Україну. На 2:22-2:24 хвилині трейлеру серед політиків, які тримаються за руки разом із Саакашвілі, має бути Віктор Ющенко.

А ви як думаєте: про який епізод з історії України можна зняти бойовик?

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.