Нащадки Романових вимагатимуть від Путіна поховання дітей Миколи ІІ

Представники родини Романових після інавгурації президента Володимира Путіна планують звернуться до нього з питанням про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії, достовірність останків яких відмовилася визнати Російська православна церква.

Про це повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на представника Об'єднання членів роду Романових в Росії Івана Арцишевського.

За його словами, головною перешкодою для поховання Олексія і Марії Романових є позиція РПЦ, яка не визнала достовірність останків, а звернення членів імператорської сім'ї до патріарха Кирила поки залишаються без відповіді.

Свою позицію з цього питання поки не оприлюднили перші особи Росії. "Питання про поховання цесаревича Олексія і великої княжни Марії перестало бути особистою справою Романових, - заявив Арцишевський. - Тепер це справа всього російського народу".

Раніше Слідчий комітет РФ заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з оточення в 1918-1919 рр..

Члени родини останнього російського імператора і його найближче оточення - всього 11 осіб - були розстріляні за рішенням президії Уралради в ніч на 17 липня 1918 року.

В липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

29 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.