У Львові відбудеться семінар про доступ до архівів

Істориків, архівістів та журналістів запрошують обговорити проблеми в пошуку інформації про жертв політичних репресій та злочини тоталітарного режиму.

Тема наукового семінару: "Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи".

Захід відбудеться 28 березня 2012 р. у Львові (Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Університетська, 1).

Планована тривалість заходу з 10:00 до 14:30.

Запланована презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та результатів експертного опитування щодо питань доступу до архівів.

Питання до обговорення:
1.    Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.    Доступ до архівів України: огляд нормативної бази.
3.    Проблемні питання в доступі до архівів за результатами моніторингу

Зголоситися до участі можна, написавши за адресою: ira@kohut.in.ua

До участі в архівному семінарі запрошено архівістів, істориків, правозахисників, краєзнавців, усіх тих, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду.

Організатори: Кафедра давньої історії України та архівознавства, архів Львівського національного університету і Центр досліджень визвольного руху.

Семінар проходить в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Інформаційний партнер проекту - "Історична Правда".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.