Президентом Німеччини став дослідник архівів "Штазі"

Федеральні збори обрали Йоахіма Гаука 11-им федеральним президентом ФРН.

Про це повідомляє УкрІнформ.

"Делегати федеральних зборів проголосували за кандидатуру Йоахіма Гаука", - сказав голова німецького парламенту.

72-річний кандидат від правлячої консервативно-ліберальної коаліції та опозиційних соціал-демократів і "зелених" отримав необхідну для перемоги абсолютну більшість вже у першому турі голосування.

Йоахім Гаук народився 24 січня 1940 року у німецькому місті Росток. Здобувши освіту теолога, до 1990 року він служив євангелістським священиком у колишній НДР.

Будучи активним противником соціалістичного режиму, наприкінці 80-х років став одним із лідерів громадського протестного руху "Новий форум". Після возз'єднання Німеччини і до 2000 року очолював Федеральне відомство з догляду над архівами колишнього міністерства держбезпеки ("штазі").

До останнього моменту керував громадським об'єднанням "Проти забуття, за демократію".

У червні 2010 року Гаук як кандидат від опозиційних соціал-демократів та "зелених" програв Крістіану Вульфу на виборах президента ФРН.

Церемонія інавгурації новообраного президента Німеччини відбудеться 23 березня.

Президент Німеччини не має у своєму розпорядженні реальної влади і в основному виконує представницькі функції, його погляд та позиція мають значний вплив на громадську думку в країні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.