ПОМЕРЛА ВДОВА ЧОРНОВОЛА АТЕНА ПАШКО

20 березня відійшла у вічність відома поетеса, громадська діячка, учасниця українського правозахисного руху Атена Василівна Пашко. Це сталося з чотири дні до річниці смерті її чоловіка В'ячеслава Чорновола.

Про це повідомив у своєму блозі Мирослав Маринович.

Атена Пашко народилася у 1931 році на Львівщині. У 7-му класі писала повстанські вірші, на кілька з них було створено пісні. У 12-річному віці носила секретні матеріали з рідного села Пруси (тепер Бистриця на Дрогобиччині) до сусіднього Бикова.

Переїхавши в 60-х роках до Львова, мала широке коло спілкування з українською інтелігенцією з-поміж шістдесятників.

За свої виступи на оборону репресованих діячів української культури неодноразово зазнавала утисків і мала заборону на друк творів, пережила обшуки, звільнення з роботи й ув’язнення.

У 1969-1972 рр. брала участь у виданні підпільного журналу "Український вісник".

Атена Пашко. Фото надане ІП Василем Овсієнком

З 1980-х років поезії Атени Пашко друкувалися за кордоном. З її книжок – найвідоміші збірки поезій "На перехрестях" (Мюнхен, 1989), "На вістрі свічки" (Балтимор-Торонто, 1991), "Лезо моєї стежки" (Київ, 2007).

Атена Пашко – голова Союзу Українок (з 1991 р.). Багатолітній член політради і проводу Народного Руху України. Президент Міжнародного благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.), який вивчає, популяризує й увічнює пам'ять Чорновола, зокрема, виданням 10-томника його "Творів".

В'ячеслав Чорновіл загинув у автокатастрофі 25 березня 1999 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.