У Львові вандали закликати "давити жидів і хохлів"

Невідомі облили синьою і червоною масляною фарбою меморіал Жертвам Голокосту у Львові, а також іменні плити.

Про це сьогодні повідомили у Львівському товаристві єврейської культури ім. Шолом Алейхема.

На стіні меморіалу написали синьою фарбою з балончика напис, який принижує як євреїв, так і українців: „Дави жида и хохла”, а також кілька інших образливих висловів.

Меморіал розташований на проспекті В’ячеслава Чорновола - неподалік від центру міста.

 Фото: portal.lviv.ua

"Вражає байдужість людей, адже меморіал розташований біля автобусної зупинки, а синю фарбу видно з вікон маршруток, однак ніхто не звернувся в міліцію”, - зазначається у повідомленні.

Товариство єврейської культури має намір звернутися до мера міста Андрія Садового, міського управління МВС і в прокуратуру, щоб були прийняті відповідні заходи і покарані винні в акті вандалізму, - наголошується у повідомленні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.