Голова українських пошуковців пішов працювати в уряд

Голова правління Всеукраїнського громадського об’єднання пошукових організацій "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін став відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при КМУ

Про це йдеться у змінах та доповненнях, внесених до постанови КМУ про склад комісії.

За новою редакцією документу, до складу комісії введено голову, який буде виконувати у ній обов’язки відповідального секретаря.

Окрім того, до нового складу комісії введено першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, заступника директора Українського інституту національної пам’яті, представника Національної академії наук, голову Української спілки ветеранів Афганістану, представників ради Організації ветеранів України, інших державних та громадських установ.

Посада голови Комісії закріплена за міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України – нині це Анатолій Близнюк. 

Коментуючи своє призначення на нову посаду, Жилкін відзначив: "Уперше за 20-років Незалежності держава доручила таку відповідальну посаду саме пошуковцям".

Як сподіваються пошуковці, нові призначення змусять державні органи, покликані підтримувати пошуковий рух, приділяти більш пильну увагу проблемам пошуковців та активніше з ними взаємодіяти.

Зокрема, це стосується ухвалення та виконання регіональних програм з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, які нині існують лише в декількох областях України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.