Київрада проголосує перейменування вулиці Боженка на Малевича

Комісія з питань культури та туризму підготувала проект рішення Київради щодо перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі на вулицю Казимира Малевича.

Відповідне звернення Польського Інституту з проханням підтримати перейменування зазначеної вулиці було підтримане на засіданні комісії, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Депутат зазначив, що це перейменування вже підтримала комісія з найменувань та пам’ятних знаків КМДА. Тому проект рішення "Про перейменування вулиці Боженка у Голосіївському районі м. Києва на вулицю Казимира Малевича" буде внесений до порядку денного однієї з найближчих сесій Київради.

За словами Бригинця, необхідність прийняття такого рішення полягає у створенні умов для вшанування пам’яті всесвітньовідомого київського художника-авангардиста у зв’язку з відзначенням у 2013 році 165-річчя з дня його народження.

Казимир Малевич (1879-1935) - автор знаменитого "Чорного квадрата", художник-авангардист, основоположник супрематизму. Народився в 1879 році Києві, тут же навчався в художній школі.

Українські витоки авангарду Малевича. ФОТО

В 1927—1930 рр. викладав в Київському художньому інституті. Персональна виставка в Києві, яка працювала в лютому-травні 1930, була жорстко розкритикована, а восени того ж року Малевича заарештували і посадили.

Василь Боженко - уродженець Херсонщини, київський столяр, більшовик. Під час Січневого повстання 1918 року на чолі Деміївського червоногвардійського загону брав участь у боях проти Центральної ради.

Після поразки у вересні 1918-го організовує загони Української Червоної армії, стає командиром Таращанської бригади, яка входила до складу 1-ої української радянської дивізії, якою командував Щорс. Воював проти Директорії УНР, 5 лютого 1919 року саме полк Боженка оволодів Києвом. Помер від отруєння за підозрілих обставин у серпні 1919-го.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.