З МОГИЛИ БАТЬКІВ ГІТЛЕРА ПРИБРАЛИ НАДГРОБОК (фото)

Влада невеликого австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера. Як і у випадку зі знищенням могили Рудольфа Гесса, причиною стало паломництво неонацистів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на мера міста Вальтера Бруннера.

За його словами, це рішення прийняв один з родичів Адольфа Гітлера. Він не хотів, щоб могила стала місцем паломництва неонацистів.

 Клара (1860-1907) і Алоїз (1837-1903, до 1876-го носив материне прізвище Шикльгрубер) - батьки майбутнього фюрера. Фото: Daily Mail

Мер зазначив, що могилу Гітлерів часто відвідували неонацисти й екстремісти, які залишали на ній квіти і вигукували нацистські гасла.

 Так виглядала могила батьків Гітлера раніше. Фото: scrapbookpages.com

Нагадаємо, у липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Поховані в одній могилі

Адольф Гітлер народився в родині державного чиновника Австро-Угорської імперії Алоїза та Клари Гітлер у квітні 1889 року.

Адольф Гітлер у віці приблизно 1,5 років

Троє дітей, які народилися до Адольфа, померли немовлятами. Це був третій шлюб Алоїза. Клара (в дівоцтві Пьольцл) була його родичкою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.