Спецпроект

На Сумщині оприлюднюють повну архівну базу загиблих від Голодомору

Сумський історичний портал починає реалізацію проекту “Поверни собі пам’ять!”, який передбачає оприлюднення у відкритому доступі повної бази даних про померлих у період Голодомору 1932-1933 років на території Сумської області.

Про це повідомляє "Сумський історичний портал".

Всі 57 тисяч актових записів про смерть будуть виставлені у відкритому доступі.

Таким чином набуде логічного завершення організована ще у 2009 році архівістами області робота з оцифровування Книг реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).

Історики, краєзнавці, а насамперед родичі загиблих дістануть можливість досліджувати ці документи не відходячи від комп’ютера.

Викладення в мережі Інтернет цієї бази даних починається з одного з найменш персоніфікованих масивів документів – книг РАЦС по місту Лебедин. Тут з діагнозом „ББО” (безбілковий набряк) тільки за період з 13 по 30 липня 1933 року померло 135 людей з поміткою замість прізвища „невідомий”.

Можливо, це були ті, хто приходив з інших місцевостей у пошуках їжі. Багато померлих з діагнозом "дистрофія", а також „кахексія”, тобто коли маса тіла нижча за 80% від нормальної.

“Подобран и похоронен Лебединской поликлиникой” – такий напис фігурує в більшості актових записів.

 Зразок облікової картки з архіву Сумського історичного порталу

У деяких випадках вік указано приблизно.

Оригінали документів знаходяться на зберіганні в Державному архіві Сумської області [ДАСО. Ф. Р. 7720, оп. 22, спр. 66; 67; 68], повідомляє СІП.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.