Сьогодні - 39 років товарному штрих-коду

Сьогодні світ відзначає день народження штрих-коду.

Про це передають УНН.

Штрих-код — спосіб запису даних, зручний для зчитування машиною. Частіше зустрічається штрих-код, записаний за допомогою смуг різної товщини, який містить інформацію про товар.

Також існують штрихові коди, складені з крапок, квадратів та інших геометричних фігур, які легко розпізнаються машиною.

Використовуються не лише у торгівлі для ідентифікації товару, а й на квитках, документах, авто, у дослідженнях вченими тощо.

Штрихове кодування винайшов молодий інженер Давид Коллінз.

Після закінчення інженерного факультету Массачусетського технологічного інституту в 1950-х роках він пішов працювати у Пенсильванську залізницю, де йому довелося зіткнутися з рутинною працею — сортуванням вагонів.

Їх треба було перерахувати, з'ясувати номера, та відповідно до документації визначити куди кожен вагон повинен проїхати… Процедура довга, та без гарантії уникнення помилок.

Тоді й прийшла ідея освітлювати номери вагонів прожекторами та зчитувати їх за допомогою фотоелементів. Інженер-винахідник, щоб зробити простішим упізнавання номерів, запропонував записувати їх не лише простими цифрами, але й спеціальним кодом, що містив червоні й сині смуги, розташовані на вагоні в прямокутнику півметра довжиною.

Випробування підтвердили, що сканувальній пристрій може правильно зчитувати код навіть при швидкості руху вагона близько 100 км/год.

Однак Коллінз не заспокоївся. Успіх підштовхнув його вдосконалювати систему. У 1968 році замість прожектора, котрий вимагав надто багато електроенергії, він використав сфокусований лазерний промінь.

Розміри сканувального пристрою стали набагато менші, зменшилось і саме марковання, що навело Коллінза на думку використовувати його штрихове кодування не тільки на залізниці, але й у якості товарного коду.

А 3 квітня 1973 року компанія IBM оприлюднила свою розробку UPC - одного з найпоширеніших варіантів штрих-коду.

Батьки штрих-коду - Бернард Сілвер і Норманн Джозеф Вудленд. Перше розроблене молодими конструкторами унікальне маркування товарів наносилася чорнилом, яке світилося в ультрафіолетовому світлі.

Перший лінійний штрих-код, створений Вудлендом, засновувався на двох технологіях кодування - азбуці Морзе та звукових треках до кінофільмів. Азбука Морзе послугувала прототипом відображення коду - витягнуті вниз крапки і тире виглядали як малюнок, схожий на послідовність чорних широких і вузьких ліній, розділених білими пробілами. Метод озвучування кінофільмів став основою процесу зчитування штрих-коду.

Вже працюючи в IBM, Вудленд разом з Сильвером намагалися сконструювати подобу сучасного сканера для зчитування штрих-коду. Створений ними апарат був гігантським у порівнянні з сучасними сканерами, однак саме він вважається прототипом пристрою, що зчитує в електронному вигляді надруковане маркування.

1973 році в США була створена організація "Універсальний товарний код" (UPC — Universal Product Code), котра пропагує використання штрих-кодів в промисловості та торгівлі.

1977 році в Західній Європі для ідентифікування споживчих товарів стала використовуватися аналогічна система під назвою "Європейский артикул" (EAN — European Article Numbering).

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.