Завкафедрою історії Могилянки стала Наталя Шліхта

За рішенням ученої ради НаУКМА головою кафедри історії Могилянки обрано Наталю Шліхту.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

До свого формального затвердження пані Шліхта перебуватиме у статусі виконуючого обов'язки завкафедри.

Наталя Шліхта - Ph.D., кандидат історичних наук, доцент.

Тематика наукових досліджень: церковна історія в радянській державі, історія радянського суспільства.

Сфера наукових зацікавлень: історія ХІХ–ХХ ст., передовсім історія СРСР; антропологічно орієнтована історія новітнього часу; усна історія; церковна історія ХХ ст.

Попередній керівник кафедри історії Могилянки - Наталя Яковенко - залишається професором кафедри.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.