В Києві презентують довідник про доступ до радянських архівів

В Києво-Могилянській академії відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Захід організовується Центром досліджень визвольного руху і Науковою бібліотекою Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Презентація почнеться 10 квітня 2012 року о 18:30 у Києві в Бібліотеці Антоновичів (Бакалаврська бібліотека) НаУКМА (вул. Г. Сковороди, 2.).

Під час презентації відбудеться дискусія щодо проблемних питань доступу до архівів за участі директора наукової бібліотеки НАУКМА; правозахисників: Євгена Захарова, Олександри Матвійчук, Ігоря Усенка; істориків та архівістів: Георгія Папакіна, Костянтина Новохацького, Івана Патриляка; авторів порадника: Володимира В'ятровича, Аліни Шпак і Ігоря Кулика.

Питання до обговорення:

1.  Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.  Доступ до архівів України: огляд нормативної бази та проблемні питання.
3.  Аналіз законодавства доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів в Європі та законодавчих актів в архівній галузі України.

До участі в презентації запрошуються архівісти, історики, правозахисники, краєзнавці та всі, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду. Всі присутні матимуть змогу отримати безкоштовний примірник практичного порадника.

Ознайомитися з текстом довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" в електронному форматі можна на сайті ЦДВР.

Захід пройде в рамках проекту ЦДВР “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.