Музей Голокосту чи всіх жертв Бабиного Яру?

5 квітня 2012 року відбулося розширене засідання президії Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України, на якому було розглянуто та схвалено передпроектну документацію Музею пам’яті жертв Бабиного Яру, розробником якої є Творча архітектурна майстерня "Л. Скорик".

Інформація про це з’явилася на сайті Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" в розділі "Новини".

Будівництво Музею пам’яті жертв Бабиного Яру запропоновано у вигляді (в плані) шестикутної "Зірки Давида" - релігійного символу, що зображений на прапорі Держави Ізраїль.

Лариса Скорик представляє проект музею

Як відомо, в цьому місці нацистами було знищено до 40 тис. євреїв, 25 тис. військовополонених, ромів, моряків, підпільників, партизан, активістів ОУН, звичайних киян.

Очевидно, трагедія євреїв потребує увічнення у вигляді пам’ятника чи меморіалу саме на тому місці Бабиного Яру, де їх розстрілювали. Проте, Державний історико-меморіальний заповідник замовляв проект музею пам’яті жертв Бабиного Яру (тобто усіх загиблих), а не музей Голокосту.

Спецпроект "Історичної правди" - сторінка про Голокост

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.