Львівські археологи відкопали Вежу Ткачів XV-го століття

У Львові на вулиці Лесі Українки археологи знайшли залишки Вежі ткачів – однієї з 28 веж Високого муру, який оточував середньовічний Львів.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-служба науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба".

"Під час розкопок на місці будівництва торгово-офісного центру ми наштовхнулись на залишки Високого муру - першої лінії оборони Львова. З історичних джерел відомо, що Високий мур мав 28 веж – кожна була закріплена за одним або кількома ремісничими цехами.

У випадку нападу саме цей цех відповідав за оборону певної ділянки муру. Було відомо, що десь тут, на розі вулиць Лесі Українки та Друкарської, є рештки Вежі ткачів, однак точного місця розташування досі не знали.

Історики припускали, що Високий мур, а отже і Вежа ткачів, проходили під фасадами існуючих будівель, натомість ми встановили, що він зміщений на метр-півтора в сторону дороги, - розповів науковий співробітник Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Остап Лазурко.

За словами археологів, вежа датується початком XV століття.

Наразі археологи докопали до глибини трьох метрів. Серед найцікавіших знахідок – залишки керамічного водогону, кам’яних фундаментів будинку кінця XVIII століття, частину печі того ж часу, а також цікавий мурований протоколектор XIX століття, метою якого було відводити грунтові води.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.