АНОНС: лекція про українську ідентичність у радянському футболі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів та Посольство Німеччини в Україні запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України.

 

Йдеться про публічну лекцію Манфреда Целлера "Радянський футбол – українська ідентичність? Футбольна лихоманка, ідентифікація і влада  в Радянському Союзі (1960-1980)" (німецькою мовою із синхронним перекладом).

Лекція відбудеться 23 квітня 2012 р. о 19:00 у посольстві ФРН за адресою: Київ, вул. Б.Хмельницького, 25.  Початок реєстрації о 18:30.

Лекцію Манфреда Целлера також можна послухати:

19.04, 18:00, Харків - у приміщенні громадського об’єднання "Поступ", просп. Леніна, 2, будівля ХНУ ім. Каразіна, вхід навпроти 9 під’їзду Держпрому.

20.11, 15:00, Донецьк - у приміщенні кіно-культурного центру "Кіно-Культ", проспект Ватутіна, 35, "Червоний зал".

24.04, 18:00, Львів - у конференц залі Центру міської історії, вул. акад. Богомольця, 6).

Організатори просять попередньо підтвердити участь у конкретному заході до 22.04.2012 за електронною адресою: confirmation@boell.org.ua.

Манфред Целлер - аспірант університету ім. Гельмута Шмідта (Гамбург). Тема кандидатської дисертації: "Культура вболівальників у Радянському Союзі".

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.