АНОНС: виставка, присвячена Параджанову

Сьогодні, 18 квітня о 17:00 в галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА відбудеться відкриття другої фотовиставки проекту "Параджанов. Дотик".

Про це повідомляє "Платформа".

Масштабний проект, присвячений 90-річчю з дня народження видатного українського режисера Сергія Параджанова, передбачає низку заходів, які будуть відбуватися протягом двох років у всіх регіонах України: фотовиставки, творчі зустрічі, кінопокази.

Завершиться проект в ювілейні "параджанівські" дні у січні 2014 року в Києві.

З Україною пов’язана значна частина творчої біографії Сергія Параджанова. В Україні він створив фільми "Наталя Ужвій", "Золоті руки", "Думка" (всі у 1957 р.), "Українська рапсодія" (1961 р.), "Квітка на камені" (у співавторстві з А. Слісаренком, 1962 р.).

Міжнародне визнання прийшло до режисера в 1964 році після екранізації повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні світу (з них 24 – гран-прі).

Виставка презентує 67 великоформатних світлин, здебільшого ще не знайомих сучасному глядачеві. Їх створили в різні періоди життя і творчості Сергія Параджанова відомі кінооператори, режисери, фотографи: Юрій Гармаш (Україна), Вінісіо Рохас Аріас (Коста Ріка), Володимир Піка (Україна), Олексій Терзієв (Франція).

Акція проводиться за підтримки Національної кіностудії ім. Олександра Довженка, Національної спілки кінематографістів України, Державного агентства України з питань кіно.

Автор проекту – Юрій Гармаш.
Координатор проекту – Владислав Таранюк.

Виставка триватиме до 5 травня 2012 року.

Дивіться також: "Іван Миколайчук. Невідомі ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.