На Львівщині хочуть прибрати з центру пам'ятник радянським воїнам

Прокуратура вивчає рішення Турківської міськради (Львівська область) про перенесення пам'ятного знака на могилі радянським воїнам в райцентрі.

Про це "Інтерфаксу" повідомила секретар міськради Оксана Федчішак.

"Після прийняття рішення представники прокуратури приходили до нас, взяли копії рішення для вивчення", - сказала вона.

За її словами, рішення міськради було прийнято 6 квітня цього року. За нього проголосували 25 депутатів міськради.

Згідно з цим рішенням, пропонувалося "з метою впорядкування центральної площі міста перенести пам'ятний знак могили воїнів Радянської армії, розміщений на площі Ринок".

У рішенні також зазначено, що Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" має провести дослідження можливого місця поховання воїнів Радянської армії та в разі виявлення останків провести їхню ексгумацію і перепоховати на міському кладовищі.

"Була створена ініціативна група, яка і звернулася до міськради з пропозицією перенести пам'ятник на могилах трьох воїнів Радянської армії на кладовищі, де також є могили радянських солдатів. На мою думку, люди повинні покоїться на цвинтарі, а не в центрі міста", - сказала секретар міськради.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.