Комуністи відкрили пам'ятник Леніну на Донбасі

Донецький обком Комуністичної партії в понеділок відкрив пам'ятник Леніну в Красноармійську Донецької області.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на прес-секретаря Донецького обкому КПУ Олену Волинець.

"Це перший пам'ятник Володимиру Іллічу, що відкрився в нашій області за всі роки незалежності України, - сказала Волинець. - Колись Донецький обком КПУ встановлював лише невеликі погруддя в селах".

Зі слів комуністки, мідний пам'ятник установлено на центральній вулиці Леніна, на якій за радянської влади розташовувався міський комітет Компартії.

У прес-службі уточнили, що ініціатором встановлення пам'ятника Леніну виступив перший секретар Красноармійського міського комітету КПУ Денис Михайлов.

Він же взяв на себе основні фінансові витрати на його створення та встановлення.

У церемонії відкриття монумента взяв участь перший секретар ЦК КПУ, керівник фракції комуністів у Верховній Раді Петро Симоненко.

Нагадаємо, у квітні 2011 року на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.