На батьківщині прадіда Леніна обмалювали пам'ятник вождю. ФОТО

У Старокостянтинові Хмельницької області невідомі обмалювали пам'ятник одному з лідерів більшовицької партії Російської імперії і засновнику СРСР Володимиру Ульянову (Леніну), розташований на центральній площі міста.

24 квітня 2012

Про це "Історичну Правду" повідомили читачі зі Старокостянтинова.

На постамент білою фарбою нанесли написи "Не для ката наша хата!", "Смерть комуні!" тощо.

Фото: Юрій Сторожук

За повідомленням читачів, написи з'явилися на пам'ятнику уранці 22 квітня (в день народження Леніна), а вже 23 квітня представники муніципальних служб відмили монумент.

Про порушення кримінальної справи не повідомляється.

Як відомо, у Старокостянтинові мешкав прадід Володимира Ульянова по материнській лінії Іцик (Іцко) Бланк.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Теми

Дивіться також

Міська влада Ізюма не змогла продати статую Леніна

Демонтовано останній пам'ятник Леніну на Хмельниччині

СБУ: на Львівщині викрили чоловіка, який поширював комуністичну символіку

Поліція з'ясовує, як у міськраді Харкова з'явився макет ордена Леніна

На Одещині знесли останній пам'ятник Леніну. ВІДЕО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

22 квітня 2025 — Наталя Ємченко

Всі тексти «Історичної правди»

30 квітня, 11:40

Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

Всі новини